Які локації національно-патріотичного спрямування можна відвідати на Львівщині?

Криївки, шляхи памʼяті та локації, які були свідками найвизначніших подій в Україні: тут творилася історія.

📍Криївка-музей УПА 

с. Вороняки, Золочівський р-н

Криївка-музей в урочищі Желяско, на території НПП «Північне Поділля». Розташована на місці загибелі та поховання сотника УПА Богдана Захарківа. Це реконструкція типової повстанської криївки, яку використовували бійці УПА в середині ХХ століття. В криївці відтворено обстановку, в якій жили повстанці: меблі, предмети побуту, елементи зброї та військового спорядження. 

Є розроблений туристичний маршрут 4906 «Стежками героїв» протяжністю в понад 10 км.

📍Меморіал на Маківці (військовий цвинтар УСС)

гора Маківка, НПП «Сколівські Бескиди»

Меморіальний військовий цвинтар українських січових стрільців на честь героїв, що полягли у квітні-травні 1915 р. під час Першої Світової війни у битві з військами Царської Росії на горі Маківка. Для вояків добровольчого Легіону Українських Січових Стрільців це було першою великою битвою проти московських військ.  Могили загиблих на горі Маківка стали першим великим похованням українських військових у модерну добу. Меморіал відбудували у 1998‒1999 роках. Нині там встановлено 50 хрестів на окремих могилах та один спільний пам’ятник на честь тих вояків, останки яких ідентифікувати не вдалося.

📍Могила Січових Стрільців 

гора Ключ, (неподалік с. Труханів, Стрийський р-н)

Могила Січових Стрільців, які загинули у боях 28 жовтня 1914 року в боях Першої світової війни. На братській могилі споруджено кам’яний меморіал з хрестом і таблицею, де вписані прізвища, імена та звання 13 покійних.

📍Бункер Головного осередку пропаганди ОУН-УПА 

гора Кичера, (неподалік с. Корчин, Стрийський р-н)

Гора Кичера відома тим, що в період 1946-1948рр тут знаходився бункер Головного осередку пропаганди ОУН-УПА (ГОСП). У цьому бункері працювали “Петро Полтава”, “Горновий”, “Доля”, “Степовий”, “Корчак”. Сюди на наради навідувалися “Тур”, “Лицар”, “Нечай”, “Орлан” та інші учасники руху. Сам бункер був розкритий військами НКВД 7 квітня 1948 р. і детально замальований у звітах.  Криївка вражаючих розмірів (35 метрів завдовжки та 5 м в ширину). Є розроблений та ознакований туристичний шлях 5010 «До бункеру головного осередку пропаганди ОУН-УПА».

📍Гора Лопата

НПП «Сколівські Бескиди» (неподалік м. Сколе)

Тут в 1944 році відбувся 10-денний бій (з 6 до 16 липня) між УПА та об’єднаними німецько-угорськими військами. Пам’яті бійців УПА присвячений хрест, що встановлений на вершині. Є розроблений та ознакований туристичний шлях 13 «На гору Лопата».

📍Туристиний історико-краєзнавчий маршрут «Стежками Степана Бандери» територія Львівського національного університету природокористування

Шлях «Стежками Степана Бандери» проходить через Дубляни, де видатний політичний діяч провів свої студентські роки. Цей маршрут має довжину 2,5 км і призначений для пішохідних прогулянок, велосипедистів та спеціального транспорту — «бандеромобіля». Дорогою передбачено 16 зупинок. 

📍Шлях пам’яті Юрія «Руфа» Дадака

НПП «Сколівські Бескиди» 

Шлях розпочинається біля водоспаду Кам’янка і має протяжність 12 кілометрів. На ньому передбачено чотири тематичні зупинки: Руф Містичний, Руф Туристичний, Руф Історичний та Руф як Особистість.

📍Меморіальний комплекс полеглим січовикам Карпатської України

Верецький перевал (с. Климець, Стрийський р-н)

Меморіал споруджений на честь захисників Карпатської України, які загинули 1939 року під час спротиву угорським та польським військам. Верецький перевал – став місцем загибелі понад 600 патріотів, які героїчно боролись за незалежність української держави наприкінці 30-х років 20 століття. На Меморіальному військовому кладовищі поховані 22 Герої Карпатської України. 

📍Братська могила УСС та воїнів УПА

гора Бренів (поблизу с. Орів, Дрогобицький р-н)

Гора Бренів є символом боротьби українців за незалежність. Перші поховання відбулися тут у жовтні 1914 року. Всього тут поховано 79 Героїв, серед яких Українські Січові Стрільці, воїни УПА та закатовані більшовиками в катівнях НКВД у Дрогобичі в 1941 році мешканці Орова та Зимівок. 

📍Меморіальний комплекс загиблим воїнам ОУН-УПА 

урочище Альтана, (м. Сколе, Стрийський р-н)

Одне з найбільших поховань воїнів ОУН-УПА в Україні. На могилі встановили і освятили пам’ятник. Поруч з великим мальтійським хрестом, символом військових поховань, встановлено плиту з переліком імен і псевдонімів полеглих воїнів УПА, похованих тут. Концепція Меморіалу задумана і виконана таким чином, щоб до поховання пролягала Хресна дорога. Для сходження до меморіалу облаштовано пішохідну серпатинну доріжку, що символізує короткий тернистий шлях повстанців. По обидва боки доріжки встановлено 14 дубових хрестів. Є розроблена та ознакована екологічна стежка «Альтана».

📍Вежа пам’яті

гора Діл (поблизу с. Недільна, Самбірський р-н)

Дерев’яна споруда – 43-метрова «Вежа пам’яті» з хрестом угорі. Її зведено на згадку про бій 30 листопада 1943 року. Чому саме 43 метри? Дуже символічно, бо такою була кількість українських повстанців, які в цьому місці дали бій двом полкам гітлерівців. Національний Реєстр Рекордів України визнав Вежу Пам’яті найвищою дерев’яною вежею-дзвіницею України. 

📍Меморіал пам’яті невинних жертв розстрілів та катувань

урочище Саліна (поблизу с. Солянуватка, Самбірський р-н)

В урочищі Саліна, на території солеварного заводу між Добромилем і селом Ляцьке, у перші дні радянсько-німецької війни органи НКВС перед відступом стратили понад три з половиною тисячі людей. Спочатку людей розстрілювали, пізніше катували дерев’яними молотами для трамбування солі й кидали до соляної копальні. Тут встановлено пам’ятник –  людина, яка виринає із глибин шахти, здіймаючи роз’їджені сіллю руки до неба. Біля пам’ятного знаку є ще й капличку, де відправляють панахиди. 

Така візія, це не лише ретроспектива. Це — наша сучасна історія, яка пишеться щодня. Це про Героїв, які сьогодні боронять Україну, і про тих, чия відвага вже вплетена в нашу національну ідентичність.

Це не просто туристичні маршрути, локації чи об’єкти.

Це жива карта боротьби, нескореності та гідності.

Це місця боїв, окупації, злочинів проти людяності, але водночас — місця народження нової сили, національного спротиву та віри.

«Серед пріоритетів Державного агентства розвитку туризму України — проєкт «Єдиний маршрут місцями памʼяті», що реалізується у рамках Плану внутрішньої стійкості України. Це відповідь на суспільний запит — памʼятати не лише про далеке, а й про живу, болючу, героїчну сучасність», — зазначив директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА Роман Хімʼяк.

На Львівщині ми підтримуємо цей проєкт не як чергову ініціативу, а як внутрішній імператив:

•  вшанувати памʼять
•  зберегти правду
•  передати цінності далі — дітям, громаді, державі