Camino Ruteno та інші туристичні шляхи розглянули на засіданні експертної комісії в ЛОВА

У Львівській обласній військовій адміністрації відбулося засідання експертної комісії з питань мережі шляхів активного туризму на території Львівської області. 

Одним із ключових пунктів порядку денного стала презентація проєкту туристичного шляху Camino Ruteno в межах Львівської області, який проходитиме територіями Бібрської, Давидівської, Підберізцівської та Львівської громад. Проєкт представили Тарас Гринчишин, релігієзнавець і головний спеціаліст відділу інвестицій та розвитку виконавчого комітету Бібрської міської ради та Мирослава Іваник, наукова співробітниця історико-культурного заповідника «Древній Звенигород».

Слід зазначити, що Звенигород є важливим вузлом запропонованого маршруту. Саме тут археологи виявили мушлі пілігрима — унікальні знахідки XII–XIII століть, які є єдиними подібними артефактами на території сучасної України. Вони свідчать про те, що мешканці княжого Звенигорода долали далекі паломницькі маршрути та доходили до Сантьяго-де-Компостела в Іспанії. Сьогодні одна з цих давніх мушель з фондів відділу археології Інституту українознавства НАН України представлена в експозиції виставки «Міста князів» у музеї заповідника «Древній Звенигород».

За словами начальниці управління туризму та курортів департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА Мар’яни Кукси, Camino Ruteno охоплює території Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей і має перспективу стати частиною європейської мережі паломницьких маршрутів, сформованих за моделлю Шляху святого Якова. 

Шлях святого Якова (Camino de Santiago) — це паломницька дорога до могили апостола Якова в місті Сантьяго-де-Компостела на березі Атлантичного океану, що існує з IX століття. З XII століття паломництво цим маршрутом дозволяє отримати індульгенцію. Нині Шлях святого Якова є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та першим культурним маршрутом Ради Європи. Шлях має багато відгалужень, які проходять через різні європейські країни, досягши у XXI столітті території України. 

«В Україні Camino Ruteno є логічним продовженням Camino Podolico – культурно-пізнавального та паломницького шляху з Вінниці до Кам’янця-Подільського протяжністю 252 км, що має з’єднати його із загальноєвропейською мережею. Camino Podolico було одноголосно прийнято до Європейської федерації Шляху святого Якова в іспанському місті Потес у 2023 році. Презентацію маршруту Camino Ruteno на засіданні цієї федерації заплановано на травень 2026 року», — зазначила Мар’яна Кукса.

Також Camino Ruteno планують з’єднати з Львівською дорогою святого Якова на Via Regia, створеною та промаркованою кафедрою туризму Львівського національного університету імені Івана Франка на ділянці від Львова до Шегинь.

Під час засідання комісія також розглянула питання затвердження та присвоєння номера туристичному шляху «Славсько – гора Погар» протяжністю 7,5 км. Гора Погар – популярна вершина Сколівських Бескидів з мальовничими краєвидами, відома цілорічним крісельним підйомником, гірськолижними трасами взимку. Локація має значний рекреаційний потенціал і пов’язана з історією курорту Славсько. Саме тут за часів Австро-Угорщини було збудовано перші підйомники на кінній тязі. За результатами обговорення шлях погоджено та внесено до Реєстру шляхів активного туризму Львівської області з присвоєнням номера 5063.

Під час робочої зустрічі було погоджено ініціативу щодо встановлення туристичних навігаційних знаків до туристичного прихистку «ТТ» під вершиною г. Параска – на території та з дозволу Національного природного парку «Сколівські Бескиди».

Крім того, члени комісії обговорили перспективу створення, в межах грантових можливостей, цифрового реєстру шляхів активного туризму Львівської області як інструменту впорядкування маршрутної мережі, підвищення її доступності та інтеграції з національними й міжнародними туристичними ініціативами.

Під час засідання теж було висловлено занепокоєння щодо будівництва вітроенергетичних об’єктів на Верховинському Вододільному хребті зі сторони Закарпаття поблизу гори Пікуй. Учасники наголосили на потенційному впливі таких проєктів на природні комплекси та ландшафти й підкреслили необхідність збереження цілісності територій природоохоронного значення.