Запрошуємо у мандрівку локаціями національно-патріотичного спрямування на Львівщині

Щоб мати майбутнє — треба знати історію. А щоб вона була ближчою та зрозумілішою — запрошуємо вас у мандрівку локаціями національно-патріотичного спрямування. Досліджуйте Львівщину та дізнавайтеся більше про видатних діячів з нашої області.

 

📍Меморіальний музей-садиба родини Бандерів 

м. Стрий

Входить до складу Стрийського краєзнавчого музею “Верховина”. Експозиція, яка здебільшого присвячена шкільним рокам юного Степана, розміщена в будинку його діда Михайла Бандери, в якому він жив, навчаючись з 1919 по 1927 рік у Стрийській гімназії. Також експозиція будинку-музею розповідає про всіх членів великої родини Бандерів, кожен із яких так чи інакше долучився до боротьби за українську незалежність. Представлені документи, фотографії, особисті речі. Перед будинком відкрито сквер імені Степана Бандери.

https://maps.app.goo.gl/zTJWAeScrF9Gz3ub9

 

📍Музей-садиба генерал-хорунжого ОУН-УПА Олекси Гасина 

с. Конюхів, Стрийський р-н

Розташовується в родинній садибі сім’ї заможних селян Гасинів, в якій Олекса народився у 1910 році. У роки визвольної боротьби проти гітлерівських та радянських окупантів Олекса Гасин (псевдо “Лицар”) був крайовим полковником УПА, потім керівником групи “УПА-Захід”, начальником Головного військового штабу УПА та близьким дорадником командувача УПА Романа Шухевича. В експозиції музею представлені особисті речі, документи що стосуються життя Олекси Гасина та його родини.

https://maps.app.goo.gl/XwNNNitcSa1TQVUK6

 

📍Музей-криївка УПА 

с. Басівка, Львівський р-н

Саме на цьому місці 16 серпня 1955 р. відбувся бій між вояками УПА і загоном НКВД: командир повстанців застрелений пострілом в чоло, двоє інших бійців УПА відіслані на допит у львівську “Тюрму на Лонцького”. До схованки бійців УПА, які створили тут підпільну типографію, це укриття використовувалося бійцями польсько-української війни 1918-1919 рр. Криївка була знайдена у 1970-х роках лісниками, однак солдати усе розібрали. Сучасна криївка відбудована й облаштована за описом Володимири Кулик (псевдо «Андрійка»), яка свого часу жила у схованці і була в ній у час бою 1955 р. Навколо криївки проглядаються зарослі лінії оборони, а всередині розміщені експонати періодів польсько-української та Першої світової воєн, які точилися в околицях.

https://maps.app.goo.gl/71hwSoNagSfXHHGW7

 

📍Музей-криївка вояків ОУН-УПА 

НПП «Північне Поділля» (поблизу с. Гавареччина, Золочівський р-н)

На цьому місці в ніч з 17 на 18 лютого 1947 року загинув у бою з московськими загарбниками референт крайової округи ОУН Іван Керницький (псевдо “Крилатий”). У лісовій криївці повстанці готували вишкільні матеріали та антивиборчу пропагандистську літературу. Ґрунтовна реконструкція схованки демонструє обстановку типової криївки та побут бійців УПА. Також відкрито Галерею Героїв, де представлені портрети борців за волю і незалежність України та розповідається історія боротьби УПА за Українську державу. Поруч споруджено меморіальний комплекс, насипано символічну могилу і встановлено дубовий хрест з пам’ятною таблицею.

https://maps.app.goo.gl/W8vapP5mX7vW18437

 

📍Пам’ятний знак воякам УПА

хутір Береги (поблизу с. Заплатин, Стрийський р-н)

Тут, на хуторі, розміщувалася спецбоївка повстанців, яка налічувала близько 24 осіб на чолі з сотенним Пилипом Швецем «Кармалюком». Два загони енкаведистів у травні 1945 року оточили сховок і вбили весь загін вояків УПА. Пам’ятний знак встановлено на місці розстрілу повстанців.

 

📍Меморіал «Героям Вовчухівської офензиви»

с. Вовчухи, Львівський р-н

Вовчухівська операція (Вовчухівська офензива) – наступальна воєнна операція Української Галицької армії в лютому 1919 року під час польсько-української війни (1918–1919), одна з найуспішніших в історії Української галицької армії. Пам’ятник відображає кільце облоги міста Львова та вояків Галицької Армії, які йдуть в наступ. Він має символічне значення для кожного українця, адже засвідчує, що сто років тому українці, як і сьогодні, відстоювали, так і відстоюють свою незалежну українську державу.

https://maps.app.goo.gl/vTsGTW1Gd9Bg5jCF7

 

📍Меморіальне кладовище бійців дивізії СС «Галичина»

с. Галицьке, Золочівський р-н

Меморіальне кладовище бійців дивізії СС “Галичина” та Першої Української дивізії Української національної армії розташоване недалеко від місця, де в 1944 році дивізія проривалася з оточення. На цвинтарі перепоховані останки понад 500 воїнів, збудовано каплицю, до стін якої вмонтовано чотири меморіальні таблички, які розповідають про бойовий шлях дивізії “Галичина”. По обидва боки від каплиці симетрично встановлено хрести як на індивідуальних, так і на колективних похованнях вояків.

https://maps.app.goo.gl/KKUyzbK2C1ZeDHzT8

 

📍«Гніздо Яструба»

с. Яструбичі, Шептицький р-н

Тут розповідають історію однієї з криївок УПА і шістьох борців, які в ній прийняли свій останній бій у січні 1949 року. Для відвідувачів організовують квести, змагання, відпочинок на природі. На місці загибелі повстанців біля лісу стоїть символічний хрест.

https://maps.app.goo.gl/YSVbLs6fwEZn3awF7

 

📍Музей гетьмана Петра Сагайдачного

с. Кульчиці, Самбірський р-н

Музей відкрито в селі Кульчиці, в якому гетьман народився. Звідси він вирушив на навчання до Острозької академії, а потім подався на Запорозьку Січ, ставши згодом одним із найвидатніших політичних діячів в історії України. В 1992 році в Кульчицях було встановлено пам’ятник Сагайдачному.

Музей Сагайдачного відкрито в приміщенні колишньої початкової школи. Експозиція налічує близько 900 експонатів. З 1993 року, кожної третьої неділі квітня, щорічно біля пам’ятника Петру Сагайдачному проходить “День пам’яті Сагайдачного”.

https://maps.app.goo.gl/bMN8W5vxzJfw5kfX7

 

📍Музей-садиба Бандер

с. Воля-Задеревацька, Стрийський р-н

Музей розташувався у батьківській хаті Провідника ОУН, в якій в 1933-1936 роках жив Андрій Бандера, батько лідера ОУН. Протягом цих років Андрій Бандера служив священиком у задеревацькому храмі Святого Архістратига Михаїла, займаючись легальною та підпільною діяльністю. Музей було засновано в перші роки незалежності України. В першій кімнаті – родовід родини Бандерів. У другій – каплиця, де батько Степана хрестив дітей. У третій кімнаті – документи, фотографії, листівки ОУН-УПА. У музеї-садибі експонуються стіл, шафа, бамбетель (дерев’яна лава), дві скрині, креденс (сервант), якими користувалась родина, представлені фелони отця Андрія і відтворено капличку, де він молився, хрестив дітей.

https://maps.app.goo.gl/xKmnL7266tg3VEJD8

 

📍Музей Слави Стецько

с. Юшківці, Стрийський р-н

Музей української політичної діячки та учасниці визвольної боротьби Ярослави Стецько розташований в приміщенні школи села Юшківці, де в молодості вчителювала Ганна Музика, більш відома як Слава Стецько. В музеї представлені особисті речі Слави Стецько та її чоловіка Ярослава Стецька. Відтворено інтер’єр її київського кабінету: крісло, стіл, телефон, друкарська машинка, прапори та ікона. Серед особистих речей – вишиванка і пальто. В підвалі відтворено підпільну друкарню, яка працювала тут з 1944 року. Також представлено макет повстанської криївки.

https://maps.app.goo.gl/T1WSfedZsQ7XG4PC6

 

📍Музей-криївка УПА 

Крукова Гора (с-ще Брюховичі, Львівський р-н)

У лютому 1946-го року на Круковій Горі органами НКВС було проведено облаву криївки, що знаходилася тут. В результаті облави загинуло троє вояків УПА. Зараз тут розташована відновлена криївка. Оновлену схованку робили за згадками місцевих довгожителів. Криївка з точністю відтворює умови життя бійців УПА: предмети побуту з підручних матеріалів, скриня та пічка.

https://maps.app.goo.gl/gut4gjSkZKgreaDX6