«Терапія мандрами» у Гніздичеві: молитва, історія та традиції з відгомоном минулого

У межах проєкту «Терапія мандрами» відбулася значуща мандрівка, що зібрала ветеранів та рідних військовослужбовців, які є представниками, зокрема:

  • 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила, 
  • 125 окремої важкої механізованої бригади, 
  • 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола, 
  • 155 окремої механізованої бригади імені Анни Київської, 
  • 25 бригади транспортної авіації, 
  • 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Ця подорож стала просторим зв’язком із духовністю, історією й культурною спадщиною рідного краю – Гніздичівської громади на Львівщині.

«Проєкт “Терапія мандрами” — це не лише подорожі у мальовничі місця нашої області. Це передусім духовне і культурне відновлення для військових та їхніх родин. Ми поєднуємо відвідини святинь, де можна помолитися за Україну, із знайомством з нашою багатою історією та спадщиною. Коли учасники чують спів хору у храмі ангелів чи доторкаються до унікальних експонатів музею Івана Виговського, вони отримують не просто знання — вони відчувають живий зв’язок із силою, яка надихала українців у всі часи. І саме ця сила сьогодні допомагає нам вистояти і перемогти», — зазначив директор департаменту спорту, молоді та туризму ЛОВА Роман Хімʼяк.

Подорож розпочалася в церкві Святих безсрібників Косми і Дам’яна у Гніздичеві, де отець Степан Вовк, сотрудник храму, очолив молитву за Україну. Це духовне звернення було важливим символом єдності, адже розпочинати шлях мандрівки зі спільної молитви — означає об’єднання сердець у надії та вірі.

Далі маршрут вів до Монастиря Святого Герарда, більш відомого як Кохавинський монастир. Це одна з найвизначніших духовних святинь Львівщини. Його історія пов’язана з чудотворною Кохавинською іконою Божої Матері, яка ще у XVII столітті стала центром паломництва. Про минуле й сучасність монастиря розповів ігумен отець Михайло Гасяк. 

Особливе враження на учасників справила церква Покрови Пресвятої Богородиці, відома як храм ангелів із численними зображеннями небесних охоронців. Саме тут прозвучав спів чоловічого хору «Vox Humana» під керівництвом Василя Камінського, який виконав духовні та патріотичні пісні, створивши неповторну атмосферу.

Водночас усі дізналися й про драматичні сторінки минулого: у радянські часи святиня була спотворена, у храмі ангелів облаштували льоносховище, монастир занепав, а село Кохавина втратило свою назву. Та сьогодні, після відродження, обитель знову є важливим місцем молитви й духовного оновлення, куди приїздять прочани з усієї України.

Друга частина мандрівки була присвячена постаті гетьмана Івана Виговського. Учасники мандрівки відвідали музей Гетьмана Івана Виговського, де екскурсію провів директор Степан Ревуцький. Тут була змога побачили унікальні експонати, що розповідають про постать гетьмана, його діяльність та добу козацької держави. Окрім Виговського, у музеї представлені й інші визначні діячі Запорізької Січі та Гетьманщини — Дмитро Вишневецький, Богдан Хмельницький та багато інших, чиї імена нерозривно пов’язані з історією боротьби за українську державність.

Далі група вирушила на територію, де колись стояв маєток родини Виговських. Екскурсію провела учителька історії місцевої школи Мар’яна Гучко. Нині зберігся лише оборонний вал, який надає уявлення про масштаб будівлі та її стратегічне розташування. Це місце стало нагодою замислитися над минулою величчю гетьманської родини та над нерозгаданими таємницями: у селі тривають пошуки ймовірного поховання Івана Виговського. 

Символічною зупинкою стала зустріч із віковим дубом Виговських, біля якого учасники зробили спільне фото — як пам’ять про подорож і як зв’язок між минулим і сучасним.

Завершення мандрівки ознаменувалося гастрономічною дегустацією. Учасники скуштували:

  • засипану капусту — страву, внесену до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України,
  • біґус і намазку з фасолі, горіхів та меленого сала на чорному хлібі — локальні страви Опілля,
  • запашний гетьманський чай.

Дякуємо за сприяння в організації мандрівки Стрийській районній державній адміністрації, Гніздичівській селищній раді та Центру спадщини гетьмана Виговського.

Мандрівка до Гніздичівської громади стала яскравим прикладом того, як поєднання духовності, історії та традицій створює простір для відновлення. Проєкт «Терапія мандрами» вкотре довів, що подорожі здатні лікувати, надихати і єднати — даруючи віру в силу нашої культури й спільноти.